21 січ 2022

Які зміни відбудуватимуться в системі дистанційного банківського обслуговування iFOBS у зв'язку з переходом до нового стандарту СЕП-4? Чи має новий формат платежу з символічною назвою pain.001 стати головним болем клієнта? Що вже зроблено і що планується? На ці та інші питання відповідають аналітики департаменту фронт-офісних систем компанії CS.

Як зміниться стандартне платіжне доручення у національній валюті?

Основна сутність, з якою клієнти працюють у iFOBS, це платіжне доручення в національній валюті. Зараз доручення містить мінімальну кількість реквізитів для заповнення – це зроблено для зручності клієнта. У майбутньому, згідно з вимогами нового формату платежів pain.001, форма клієнтського платежу набуде розширеного набору полів до заповнення. Насамперед, йдеться про призначення платежу, реквізити відправника та одержувача.
Таким чином:

• платіжне доручення у національній валюті буде розширене та доповнене необхідним набором полів для заповнення для сумісності з новим форматом pain.001.

Чи має pain.001 стати головним болем для клієнта?

Це питання ми поставили собі одним із найперших. Тобто з урахуванням нововведень, які принесуть нові стандарти для обміну електронними платежами в Україні між банками та агентами, чи мають вони стати головним болем для клієнта?
Ми дуже не хотіли б ускладнювати йому життя. Нам хотілося б залишити форму платежу в національній валюті такою, як зараз – невелика, вміщується на одному екрані, у тому вигляді, до якого всі вже звикли. Проте, на жаль, зміни все-таки відбудуться, без них не обійтися, тож ми плануємо ввести їх максимально безболісно для клієнта.

Що конкретно планується в частині відправлення платежу до СЕП-4?

Нова форма платежу в національній валюті схожа на форму SWIFT-платежу, але ми хочемо зробити її меншою за свіфтовку і, на перший погляд, це виглядає цілком реально.
Усе ж таки ми маємо розширити поле «Призначення платежу» та доповнити його структурованим блоком для введення нових даних. Це вже зроблено у нашій тестовій версії. Така ж структуризація стосуватиметься реквізитів податкових платежів – у цій частині ми також провели спільну роботу зі спеціалістами регулятора та ДПА України, і останні зміни, які були відображені у версії pain.001, ми маємо взяти до уваги.
Ще ми маємо взяти до уваги розширення у реквізитах платника та одержувача, що передбачені новим стандартом – і ми вже збільшили розміри полів із найменуванням платника та одержувача. Згодом у цій частині ми плануємо розглянути можливість поділу – як передбачає pain.001 – на власне платника й одержувача та на фактичних.
Тим не менш, ми не плануємо покладати на клієнта всі вимоги щодо заповнення форми платежу у вигляді pain.001 і бачимо, що так можна буде зробити. Наприклад, ми хотіли б обмежитись реалізацією формату імпорту платежів у вигляді pain.001. Тобто якщо облікова система клієнта вміє експортувати створені в ній платежі у формат pain.001, то система iFOBS вмітиме імпортувати їх у такому ж форматі (як мінімум великі імпортні облікові ERP-системи вміють здійснювати такий експорт).
Таким чином, щодо відправлення платежів у СЕП-4 відбудуться такі зміни:

• поле «Призначення платежу» буде розширене та згодом структуроване на всіх формах створення, перегляду та редагування гривневого документа, списків платежів та шаблонів;
• будуть розширені реквізити платника;
• будуть розширені реквізити одержувача;
• буде додана можливість імпорту документів у форматі pain.001.

Як бути з новими ролями в ланцюжку відправлення та отримання платежу?

У новому форматі, окрім звичних нам платника та одержувача, з'являються додаткові можливі учасники з обох боків – це ініціатор платежу, платник та фактичний платник, одержувач та фактичний одержувач, агенти-посередники (агент 1, агент 2 тощо).
Ми прийняли рішення, що на цей момент ми прирівняємо всі ролі та залишимо для клієнтів все, як було: є один платник, який хоче заплатити, і є один одержувач, який хоче отримати платіж. Тобто ініціатор платежу, платник та фактичний платник – це «Платник», одержувач коштів та фактичний одержувач – це «Одержувач».
Стосовно агентів-посередників, наявність яких передбачає pain.001. Як показує досвід, у клієнта, якому зараз (та й у найближчому майбутньому) потрібно просто зробити гривневий платіж у межах України, навряд чи виникне потреба інструктувати свій банк проводити цей платіж через мережу посередників.
Згодом, якщо виникне необхідність розширити мережу агентів, ми до цього питання повернемося і реалізуємо те, що буде потрібно клієнту.
Отже, на цьому етапі: 

• усі учасники відправки платежу прирівнюються до єдиної ролі «Платник»;
• усі учасники отримання платежу прирівнюються до єдиної ролі «Одержувач»;
• банк платника безпосередньо передаватиме платіж банку одержувача, без агентів.

Що планується зробити щодо отримання платежу з СЕП-4?

Звичайно, крім функції «Заплатити», система дистанційного банківського обслуговування має функцію «Отримати». У цьому плані проведені платежі iFOBS буде забирати стандартно, як і раніше, з документів дня в АБС. Тобто, як і раніше, всі проводки надійдуть з АБС до iFOBS, клієнт бачитиме свої вихідні та вхідні платежі, будуватиме на їх підставі друковану форму виписки, до якої звикли і клієнти, і бухгалтерія.
У разі використання банком АБС Б2, додатково до наявної структури даних iFOBS матиме можливість завантажувати з Б2 за кожною проводкою її xml-структуру – це частина того pacs із СЕП-4, який зайшов до банку. За допомогою цієї xml-структури ми плануємо реалізувати на клієнтському місці другу з частин у межах нового стандарту, яка стосується безпосередньо клієнтських запитів до системи ДБО, а саме дозволить зробити вивантаження виписки у форматі camt.053.
Таке вивантаження, знову ж таки, буде виконуватися як файл експорту з метою подальшого завантаження до облікової системи клієнта, якщо ця облікова система вміє імпортувати проводки за рахунками (виписку) у форматі camt.053.
Тобто, щодо отримання платежів із СЕП-4 планується:

• отримання виписки у форматі camt.053;
• можливість вибірково запитати в АБС Б2 файл XML для вхідного платежу.

Де ми знаходимося та які найближчі плани?

Із появою перших новин щодо впровадження нового стандарту ISO 20022 та переходу до СЕП-4 з першого ж дня ми розпочали і продовжуємо вести аналітичну роботу.
Ми вивчали проміжні дані від регулятора (коли були надані перші, частково опрацьовані формати pain.001), брали участь у семінарах, брали участь в обговореннях та стежили за роз'яснювальною роботою регулятора.
Маючи вже достатньо опрацьовані формати (на цей момент остаточно опрацьованим вважається формат pain.001 від 1 жовтня 2021 року), ми почали розгортати окрему тестову лінійку серверів для розроблення та тестування нових вихідних та вхідних платежів, щоб мати можливість під час розробки перевіряти, як платежі йдуть від клієнта через АБС до нового СЕП і назад до клієнта. 
Для виходу вже є запланована версія iFOBS – 21.8.0.Х.
Загалом на сьогодні:

• проведено попередній аналіз вимог до нового формату;
• наразі триває процес розгортання окремої лінійки тестових серверів iFOBS;
• у найближчих планах – підключення версії iFOBS 21.8.0.Х до тестового стенду СЕП-4 НБУ (через Б2).

Щодо реалізації нових інструментів ISO 20022 – відкликання платежу та інших

Дійсно, новий стандарт надає спеціальні формати ініціювання таких запитів та повідомлень про виконання таких запитів, але ми діємо поки що в межах того, що наразі iFOBS уже вміє забезпечувати.
Звичайно, ми відкриті та готові розширювати в iFOBS кількість сутностей. Наприклад, зараз, крім платежів, є можливість створення документів інформаційного дебету («інвойсів») та зарплатних відомостей.
Якщо відбуватиметься розширення функціональності системи такими сутностями як запит на відкликання платежу тощо, тоді, звичайно ж, в умовах дії нового стандарту, додавання цих сутностей супроводжуватиметься дотриманням вимог до форматів.

Що очікується 20 серпня 2022?

У результаті ми маємо дату – 20 серпня 2022 року, і поставлене регулятором та ринком завдання – забезпечити відправлення платежів, отримання вхідних платежів та виписок у нових форматах.
Тобто якщо нове покоління СЕП запрацює з 20 серпня 2022 року, це означає, що і ми з цього дня маємо забезпечити нашим клієнтам відправлення платежів за всіма каналами ДБО iFOBS: web-клієнт, win-клієнт, мобільні клієнти, відкриті інтерфейси. 
Все це є у нашому плані робіт, і все це ми забезпечимо до зазначеної дати в описаному вище обсязі. А далі – підкаже ринок, допоможуть і регулятор, і самі клієнти.